Відповідно до усталеної практики сьогодення та насиченості юридичної преси публікаціями стосовно питань, пов’язаних з проведенням загальних зборів акціонерів (далі – загальні збори), спадає на думку, що ця тема є вже вичерпаною і не потребує подальшого дослідження. Однак, незважаючи на популярність даної тематики, на даний час існують непоодинокі випадки порушення процедури скликання та проведення загальних зборів. Як відомо, існує декілька «золотих» правил скликання та проведення загальних зборів: скликання загальних зборів уповноваженими суб’єктами; належне повідомлення акціонерів та публікація про скликання загальних зборів; обов’язкова реєстрація акціонерів для участі у загальних зборах; проведення загальних зборів за умови кворуму; дотримання порядку денного загальних зборів;виконання правил голосування та підрахунку голосів акціонерів;оформлення протоколу загальних зборів. У даній статті ми розкриємо одне з актуальних питань щодо скликання та проведення загальних зборів, а саме – дотримання порядку денного загальних зборів. Нагадаємо, що діяльність акціонерних товариств, які створені до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI (далі – Закон про акціонерні товариства) і станом на сьогоднішній день не привели свої статути та інші внутрішні положення у відповідність до норм цього Закону, регулюється Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII (далі – Закон про господарські товариства). Що ж стосується акціонерних товариств, які створені після набрання чинності Законом про акціонерні товариства, та акціонерних товариств, які створені до набрання чинності Законом про акціонерні товариства, але привели свої статути та інші внутрішні положення у відповідність до норм цього Закону, то їх діяльність регулюється Законом про акціонерні товариства. Закон про акціонерні товариства та Закон про господарські товариства по-різному регулюють ряд питань щодо скликання та проведення загальних зборів. Однак різне законодавче регулювання вказаних процедурних питань не впливає на правові наслідки та ризики, пов’язані з порушенням порядку денного загальних зборів.
ДОТРИМАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО
Перелік питань, що виносяться на голосування, в обов’язковому порядку повинен бути передбачений у порядку денному. Порядок денний міститься як в повідомленні, що надсилається/надається безпосередньо акціонеру, так і в загальному повідомленні, що у передбачених законом випадках публікується в пресі.І згідно із Законом про акціонерні товариства, і згідно із Законом про господарські товариства загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. У порівнянні з передбаченим для учасників товариства з обмеженою відповідальністю правом приймати на загальних зборах рішення з питань, не включених до порядку денного (за умови наявності згоди всіх учасників товариства, присутніх на зборах), акціонери такого права позбавлені. Як свідчить практика, не зважаючи на вищезазначені прямі обмеження, трапляються факти прийняття акціонерами на загальних зборах рішень з питань, що не були внесені до порядку денного. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» (далі – Постанова) роз’яснює, що рішення загальних зборів є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Отже, виходячи з положень ст. 202 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів є правочинами. За принципом презумпції правомірності правочину, встановленим у ст. 204 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
ЮРИДИЧНІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО
Верховий Суд України роз’яснює, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;позбавлення акціонера можливості взяти участь у загальних зборах;порушення прав чи законних інтересів акціонера рішенням
загальних зборів.За загальним правилом при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв’язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Однак, як роз’яснено в Постанові, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з прямою вказівкою закону є прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.Важливим є те, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів мають лише ті його акціонери, які були акціонерами на дату прийняття рішення, що оскаржується. Це пояснюється тим, що корпоративні права акціонера можуть бути порушеними лише після набуття права власності на акції. Таким чином, виходячи з викладеного вище можна зробити наступні висновки: Рішення загальних зборів буде вважатися правомірним до тих пір, поки воно не буде визнане недійсним у судовому порядку. У разі 100 % присутності на загальних зборах всіх акціонерів та їх одностайного голосування по питанням, не включеним до порядку денного, істотно знижується вірогідність подання будь-ким з акціонерів позову щодо оскарження такого рішення загальних зборів. Оскарженню може підлягати рішення загальних зборів не в цілому, а тільки в частині тих питань, що не були включені до порядку денного.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО
Стаття 163-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачає відповідальність посадової особи акціонерного товариства, яка порушила порядок скликання або проведення загальних зборів акціонерів, у формі штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Відповідно до ст. 244-17 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів, належить до компетенції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР). Розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені ДКЦПФР мають право голова, члени комісії, начальники територіальних органів комісії.Рішення загальних зборів приймаються безпосередньо акціонерами і виконуються безпосередньо акціонерним товариством та його органами. Виникає питання – як саме ДКЦПФР може дізнатись про порушення порядку денного та розгляд на загальних зборах питання, не включеного до порядку денного? Зокрема, відповідь на це питання дає Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене Рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 р. № 1591 (далі – Положення).Так, емітенти подають до ДКЦПФР регулярну річну інформацію. При розкритті річної інформації емітент подає пакет документів, у тому числі протоколи загальних зборів, які проведені за звітний період. У свою чергу, ДКЦПФР як повноважний орган здійснює контроль за розкриттям інформації емітентами цінних паперів відповідно до вимог законодавства.Саме під час розкриття та перевірки річної інформації ДКЦПФР і може виявити відповідні порушення проведення загальних зборів, в тому числі, не дотримання порядку денного.
ПІДСУМКИ
З огляду на звужене коло суб’єктів судового оскарження, ступінь ризику визнання рішення загальних зборів недійсним у судовому порядку дещо знижується. До того ж розмір штрафних санкцій за вказане порушення не дуже великий, а вірогідність виявлення вказаного порушення не стовідсоткова.Однак це в жодному разі не дає підстав для зловживання та нехтування встановленим порядком. Єдиний спосіб убезпечитись від будь-яких непорозумінь, ризиків та негативних юридичних наслідків, пов’язаних зі скликанням та проведенням загальних зборів – це суворе та неухильне дотримання визначеної законом процедури скликання та проведення загальних зборів, в тому числі щодо розгляду питань порядку денного. Перелік питань, що виносяться на голосування, в обов'язковому порядку повинен бути передбачений у порядку денному Проведення загальних зборів акціонерів
